Нещодавно в Актовій залі Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАНУ відбулося засідання міждисциплінарного семінару, на якому з доповіддю «Краса, багатогранність та різноманіття живої природи. Пейзажні світлини як інструмент її вивчення» виступив знаний український фотохудожник Ігор Борисович Червоненко.
Він відвідав понад 50 країн світу, а численні подорожі дозволили йому створити серію пізнавальних і художніх світлин об’єктів живої природи, які були опубліковані та відзначені зокрема у виданнях «National Geographic».
Науки про Людину та Природу пов’язані між собою і являють складну систему знань, яка включає в себе різні дисципліни – від філософії до біології. Врешті-решт на міждисциплінарному рівні ці дисципліни співпрацюють між собою для розуміння Людського Життя у єдності з Живою Природою, для захисту здоров’я та благополуччя людства, йдеться в анотації семінару. Отже, питання єднання Людини з Природою, її охорони та захисту, Екології, збереження та моніторингу Довкілля – це, в певному розумінні, є міждисциплінарні питання. Адже врешті-решт мова йде за вивчення своєрідної рівноваги в соціобіологічній системі «ЛЮДИНА – ПРИРОДА».
Цікавість до художньої фотографії в поєднанні із набутими в університеті знаннями про Природу, любов до неї, в подальшому поєдналися в Ігоря Червоненка у серію фотоматеріалів, які мають не тільки художню, але й наукову цінність. Адже багаточисельні подорожі (відвідано більше 50-ти країн світу) дозволили зробити ряд пізнавальних, інформативних та художніх світлин об’єктів Живої Природи, які були відзначені та опубліковані в таких авторитетних виданнях, як, наприклад, «National Geographic» (зокрема, знімки дикої Природи, що були зроблені доповідачем в Кенії та Танзанії). Творчий фотографічний доробок автора на теперішній час становить кілометри відзнятої плівки та терабайти інформації.
Ігор Червоненко щиро радіє з того, що сучасна фототехніка дозволяє зафіксувати та уважно вивчити не лише найдрібніші об’єкти Живої Природи під час їх звичайної життєдіяльності, але й «зупинити мить» в такому швидкому русі, як, наприклад, змахи крил колібрі або метелика-бражника. Це надихає його вдосконалювати свої вміння як для створення художніх фото, так і для робіт для демонстрації наукових фактів як результату досліджень в галузі Природничих наук в реальних фотографіях Живої Природи.
На своїх виставках (таких, наприклад, як “ОБРІЙ”) Ігор Червоненко завжди намагався гармонійно демонструвати, використовуючи пейзажну фотографію, красу цікавих краєвидів, особливості поведінки тварин та птахів.
Про себе

Фотографією займаюся дуже давно, ще з плівкових часів. Мій творчий фотографічний досвід на сьогодні становить кілометри відзнятої плівки і терабайти цифри. З фотокамерою я відвідав понад сорока країн світу, знімаючи стріт, архітектуру, пейзажі. Крім travel-фотографії, одним з улюбленим жанром є wildlife-фотографія. Знімки дикої природи, зроблені в Кенії та Танзанії, були опубліковані в National Geographic. Персональні виставки моїх робіт пройшли в Національному науково-природничому музеї НАН України, Республіканському планетарії, Житомирському обласному краєзнавчому музеї, Ялтинському музеї мініатюр і т.д.
Самостійно розробив ряд технік і способів для фотографування живої природи в природних умовах.
Я є PENTAX RICOH Ambassador. Мої особисті переваги віддані фототехніку PENTAX. В основному, через особливості оптики цієї компанії. Однак можу розповісти особливості практично будь-який з сучасних фотосистем. Можу довго розповідати про те, чим відрізняється робота гідрохінонового проявника від гліцинового. C задоволенням розповім чим відрізняються знімки зроблені камерою-обскура від знімків зроблених моноклем. Що спільного між колись дуже популярним поляроїдом другої половини минулого століття, і сучасною цифровою технікою. Хоча, можливо, це все вже має лише історичне значення.
Крім фотографії мені цікава біохімія. Більше двадцяти моїх наукових публікацій в цій області доступні в американських і європейських авторитетних наукових журналах.
Джерело: Київська Школа Фотографії
Дивіться також:
Українські полярники перемогли на конкурсі наукових фото
Антарктика очима українських мандрівників





















